Can out-of-stock bring benefits for retailers? : the effect of out-of-stock of national brand on the choice of private label

Given private label profits and strong competitive position across Western world, its further development is on of key focus areas for retailers. However, little attention was devoted to the out-of-stock (OOS) issue from the perspective of private label. The dissertation empirically studied consumer behavior in out-of-stock and non-out-of-stock situations to find the effect of the OOS of national brand (NB) product on the likelihood of purchasing private label brand (PLB). Following a review of the related academic research, an online survey was carried out investigating the effects of stock-out in the category of potato chips on the example of European supermarket chain LIDL. Based on the sample of 298 respondents, study provides the findings explaining the causality effect between the out-of-stock of NB and the likelihood of purchasing PLB. The results demonstrate that significant relationship exists between these two variables and it is mediated by perceived quality of PLB. When encountering out-of-stock of NB the consumers are more likely to perceive the PLB quality higher, given that the PLB familiarity is high. In turn, the perceived quality of PLB has strong positive effect on the likelihood of purchasing PLB. These findings lead to the conclusion that private label can benefit from the out-of-stock of NB if retailers put effort in increasing PLB familiarity.Dados os lucros das marcas próprias (MP) e a forte concorrência no mundo ocidental, a sua evolução é um ponto-chave para os retalhistas. No entanto, é dada pouca atenção à questão na rutura de stock na perspetiva da MP. A dissertação procurou estudar empiricamente o comportamento do consumidor para entender o efeito da ruptura de stock do produto de marca nacional na probabilidade de compra do produto de MP. Após, proceder a uma pesquisa académica, foi realizada uma pesquisa online para averiguar os efeitos da rutura de stock na categoria de batatas fritas, baseando na cadeia de supermercados europeia LIDL. Através da leitura de uma amostra de 298 entrevistas, o estudo forneceu conclusões que explicam o efeito da causalidade entre a rutura de stock da marca nacional (MN) e a probabilidade de compra da MP. Quando ocorre uma rutura de stock da MN, há uma maior oportunidade para os consumidores percecionarem melhor a qualidade do produto de MP, somente se a familiaridade com MP está alta. Por sua vez, a perceção da qualidade da MP tem um efeito muito positivo na probabilidade de aquisição deste produto. Assim, chegamos à conclusão que a marca própria pode ser beneficiada pela rutura da marca nacional, caso os retalhistas se esforcem por aumentar a familiaridade de MP

European Energy Collaboration: Modern Smart Specialization Strategies

Враховуючи важливість енергетичного співробітництва в Європі, можливості забезпечити розвиток інфраструктури та встановити необхідні взаємозв'язки між операторами енергоресурсів, керувати потоками енергії та комунікацією між агентами загальноєвропейського енергетичного ринку, застосовувати інноваційні технології для досягнення переваг в розумній спеціалізації у роботі виділено відповідні стратегії. Існуючі енергетичні системи недостатньо оснащені для задоволення найновіших потреб користувачів за такими параметрами, як енергоефективність, надійність, економічність, відповідальність за довкілля. Враховуючи ці параметри, можна знайти майбутній вектор спеціалізації країн в енергетичній сфері. Впровадження розумних енергетичних мереж є необхідним для підвищення енергоефективності, стимулювання економічного розвитку та зростання. У зв'язку з цим формування енергетичної політики Європейського Союзу спрямоване на підвищення безпеки енергопостачання та покращення використання відновлюваної енергії за допомогою різних стимулюючих заходів, передбачених стратегіями та директивами держав-членів ЄС. На сьогодні розвинені країни трансформують свої національні стратегії з розширення відновлюваних джерел енергії у споживанні енергії у всіх секторах економіки. Енергетична політика разом із політикою енергетичної безпеки формується з урахуванням нових потреб розвитку енергетичної інфраструктури. Не всі європейські країни мають достатні запаси традиційних джерел енергії, тому існує необхідність імпорту ресурсів. З огляду на суперечки, що виникають між країнами щодо транспортування енергії, економічного та політичного втручання, європейські країни шукають стійкі джерела енергії для диверсифікації енергопостачання. Таким чином, енергетична безпека досягається за рахунок розширення споживання відновлюваної енергії, виробленої з внутрішніх або зовнішніх джерел енергії. Саме тому пріоритетним завданням є впровадження розумних технологій в енергетичному секторі, належне співробітництво та співпраця для стратегічної перебудови енергетичного ринку. У цьому напрямку все більше уваги приділяється розвитку розумних мереж як основи для майбутнього розвитку енергетичного сектору. Однак слід зазначити, що впровадження технологій інтелектуальних мереж є досить складним процесом, що вимагає глибоких досліджень та аналізу.Учитывая важность энергетического сотрудничества в Европе, возможности для обеспечения развития инфраструктуры и установления необходимых взаимосвязей между операторами энергоресурсов, для управления потоками энергии и коммуникации между участниками общеевропейского энергетического рынка, для применения инновационных технологий для достижения выгод были определены стратегии умной специализации. Существующие энергетические системы недостаточно оснащены для удовлетворения новейших потребностей пользователей по таким параметрам, как энергоэффективность, надежность, экономичность, ответственность за окружающую среду. С учетом этих параметров можно определить будущий вектор специализации стран в сфере энергетики. Развертывание интеллектуальных энергосетей необходимо для повышения энергоэффективности и стимулирования экономического развития. В связи с этим формирование энергетической политики Европейского Союза направлено на повышение безопасности энергоснабжения и улучшение использования возобновляемых источников энергии с помощью различных мер стимулирования, предусмотренных стратегиями и директивами государств-членов ЕС. В настоящее время развитые страны трансформируют свои национальные стратегии в сторону расширения использования возобновляемых источников энергии и потреблении возобновляемой энергии во всех секторах экономики. Энергетическая политика вместе с политикой энергетической безопасности формируется с учетом возникающих потребностей развития энергетической инфраструктуры. Не все европейские страны обладают достаточными запасами традиционных источников энергии, поэтому существует необходимость в импорте ресурсов. Принимая во внимание споры, возникающие между странами по поводу транспортировки энергии, экономического и политического вмешательства, европейские страны ищут устойчивые источники энергии для диверсификации поставок энергии. Таким образом, энергетическая безопасность достигается за счет увеличения потребления возобновляемой энергии, вырабатываемой из внутренних или внешних источников. Вот почему приоритетной задачей является внедрение интеллектуальных технологий в энергетическом секторе, надлежащее сотрудничество и взаимодействие для стратегической реструктуризации энергетического рынка. В этом направлении все больше внимания уделяется развитию интеллектуальных сетей как основы будущего развития энергетического сектора. Однако следует отметить, что внедрение технологий умных сетей - довольно сложный процесс, требующий глубоких исследований и анализа.Given the importance of energy cooperation and collaboration in Europe, possibilities to provide the infrastructure development and to establish the necessary interconnections between energy resource operators, to manage energy flows and communication among Pan-European energy market agents, to apply innovative technologies to achieve the benefits in smart specialization strategies are highlighted. The existing energy systems are insufficiently equipped to meet the users’ newest needs by such parameters as energy efficiency, reliability, cost-effectiveness, responsibility for the environment. Taking these parameters into account, one can find the future specialization vector of countries in the energy sphere. The deployment of smart energy grids is indispensable for improving energy efficiency, stimulating economic development and growth. In this regard, the formation of the European Union's energy policy is aimed at increasing security of energy supply and improving the renewable energy use through various incentive measures provided by the strategies and directives of EU Member States. Nowadays, developed countries are transforming their national strategies to expand renewable energy sources in energy consumption across all sectors of the economy. Energy policies, together with energy security policies, are formed to take into account the emerging needs of energy infrastructure development. Not all European countries have sufficient reserves of conventional energy sources, so there is a need to import resources. Given the controversy that arises between countries over energy transportation, economic and political interference, European countries are looking for sustainable energy sources to diversify their energy supply. Thus, energy security is achieved by expanding the consumption of renewable energy generated from internal or external energy sources. That is why the priority task is to introduce and to implement smart technologies in the energy sector, proper cooperation and collaboration for a strategic restructuring of the energy market. In this direction, more and more attention is paid to the development of smart grids as a basis for the future development of the energy sector. However, it should be noted that smart grid technologies implementation is a rather complex process that requires deep studies and analysis

Досвід розбудови розумних енергетичних мереж на міжнародному рівні

У колективній монографії розглянуто базові аспекти розбудови розумних енергетичних мереж. Проаналізовано сучасний стан енергетичної системи на міжнародному рівні та виявлено причини неефективності її роботи

Моделювання сценаріїв розбудови розумних та екологічно безпечних енергетичних мереж

Об’єкт дослідження – процес багатокритеріальної оптимізації енергомереж з урахуванням фінансових та часових обмежень, ресурсного потенціалу регіонів та оптимальних логістичних рішень щодо геопросторового розміщення енергопотужностей. Метою дослідження є розробка оптимізаційної моделі розбудови "розумних" та еколого-безпечних енергомереж, реалізація якої дозволить виконання кількісного та якісного оцінювання впливу фінансових, ресурсних, геопросторових та часових факторів на екологічну, економічну та енергетичну ефективність енергомереж

Прогнозування траєкторій формування національної інноваційної стратегії забезпечення економічної безпеки України

Мета роботи – формування методологічних засад та методичного інструментарію моделювання та прогнозування взаємозв’язку інноваційного розвитку суб’єктів господарювання та забезпечення економічної безпеки в Україні, наукове обґрунтування та розробка структурної, формалізованої національної інноваційної стратегії забезпечення економічної безпеки, яка міститиме чіткі алгоритми застосування важелів державного управління, математично формалізовані цільові таргети, та дозволить зменшити вплив системних ризиків в національній економіці